Тема.
Українські землі в складі інших держав в XIV – XVI ст.
Мета:
сформувати уявлення учнів про розвиток українських земель у складі
Угорщини, Османської Імперії та Московської держави, домогтися
засвоєння ними матеріалу, розвивати логічне мислення, уміння
аналізувати історичні факти, події, порівнювати
однотипні
історичні явища, події,
оцінювати їх значення, робити правильні висновки, працювати з історичною картою,
визначати хронологічні рамки подій, співвідносити історичні події, складати
хронологічні таблиці, виховувати інтерес до історії України.
Навчально-методичне
забезпечення.
1. Підручники
[7, 11, 15].
2. Навчальні
посібники [3, 6].
3. Робочі
зошити [2].
4. Карти,
атласи [16].
5. Дидактичні
матеріали [4, 5, 8, 9, 18, 19].
Тип уроку:
лекція.
Структура уроку
I. Перевірка
домашнього завдання.
ІІ.
Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
ІІІ. Вивчення
нового матеріалу.
1. Завоювання Закарпаття
Угорщиною.
2. Включення
Буковини й Покуття до складу Молдавського князівства.
3. Історичний
розвиток Криму і українського Причорномор'я.
4. Турецько-татарські
напади на Україну.
IV. Закріплення та повторення вивченого
матеріалу
V. Підсумковий етап.
VI. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
I. ПЕРЕВІРКА
ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Репродуктивна бесіда за завданнями і запитаннями.
Репродуктивна бесіда за завданнями і запитаннями.
1. Назвіть причини,
зміст і наслідки Кревської унії.
2. Охарактеризуйте
політику Вітовта.
3. За яких обставин
були остаточно ліквідовані Волинське Київське князівства?
4. Проти кого був
спрямований виступ М. Глинського?
(Окремі учні письмово виконують тести.)
(Окремі учні письмово виконують тести.)
Тести.
1. Фактично
було ліквідовано золотоординське панування на українських
землях за князя:
а)
Ольгерда; б)
Вітовта; в) Свидригайла.
2. Кревську унію
було підписано: а) у 1380 р.; б) у 1385 р.; в) у 1360 р.
3. Грюнвальдська
битва відбулась: а) у 1413 р.; б) у 1400 р.; в) у 1410 р.
Колективна робота за
завданням.
Скласти схему
Грюнвальдської битви, описати її хід та результати.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ
ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Вступна бесіда за запитаннями.
Вступна бесіда за запитаннями.
1. Коли Закарпаття
потрапило до сфери впливу Київської держави?
2. Хто залишив
кургани в Закарпатті?
3. З якого часу в
Закарпатті закріпилась назва Русь?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Завоювання
Закарпаття Угорщиною.
Характеристика.
Закарпаття — історична назва українських земель, розташованих на схилах
Карпатських гір та в басейні р. Тиса. Територія Закарпаття була заселена з
часів палеоліту. Протягом IV—V ст. тут розселились слов'янські
племена гунів, а пізніше аварів, угрів та білих хорватів, про що свідчать
археологічні розкопки.
У 993 р. князь Володимир
Великий здійснив похід на захід і приєднав Закарпаття до Київської держави. З
того часу за Закарпаттям закріпилась назва «Русь».
У першій половині XI ст. почалося поступове
захоплення Закарпаття Угорським королівством. Використовуючи усобиці, що
виникали у Київській державі після смерті Володимира Великого в 1012 р. король
Стефан І намагався приєднати Закарпаття до Угорщини, а згодом його син Емеріх
почав титулуватись «князем русинів».
Політична роздробленість Київської Русі була однією з причин загарбання
угорцями в XI—XII ст. Закарпаття.
У складі Угорщини Закарпаття було поділене на три комітати(жупи): Ужанський,
Березький, Угочанський, а в 1303 р. було організовано ще один комітат —
Мараморський. На чолі комітатів стояли призначені королем ішпани, які
мали адміністративну, військову, судову владу.
У кінці XIV ст. на Закарпаття
переселився разом а дружиною подільський князь Федір
Коріятович. Він був далеким родичем угорського короля Сигізмунда і одержав від
нього Мукачево й землі в долині р. Латориці. Його правління було часом
посилення слов'янських впливів та зміцнення зв'язків Закарпаття з іншими
українськими землями. Він був володарем Мукачевської домінії і наджупаном
Берегівського комітату в 1393—1414 рр. Здійснив докорінну перебудову замку в
Мукачево, заснував православний монастир біля цього міста. В часи
правління Федіра Коріятовича на Мукачевщині спостерігається помітний розвиток
торгівлі та дрібного ремесла.
Після смерті Федора
Коріятовича у 1414 р. місто разом з домінією повернулось у володіння угорських
королів.
Самостійна робота за
контурною картою.
Користуючись атласом,
позначити на контурних картах українські землі, що ввійшли до складу Угорщини.
2. Включення
Буковини й Покуття до складу Молдавського князівства.
Самостійна робота за
завданням.
Опрацювати текст
підручника та заповнити хронологічну таблицю.
СТАНОВИЩЕ БУКОВИНИ Й
ПОКУТТЯ У X—XVI ст.
|
|
Дата
|
Подія
|
Кінець X ст.
|
Буковина увійшла до
складу Київської Русі
|
1141 р.
|
Теребовлянське
князівство увійшло до складу Галицького князівства
|
1199 р.
|
Буковина увійшла до
складу Галицько-Волинської держави
|
Початок
XIV от.
|
На території нинішньої
Буковини виникла Шипинська земля, яка залишалась під зверхністю
золотоординських ханів
|
1345 р.
|
Угорські війська
розгромили татар. Шипинською землею і територією нинішньої Молдови почали
управляти намісники угорських королів
|
1349 р.
|
Молдавські феодали
підняли повстання проти угорського короля і домоглися незалежності Молдавії
|
Середина
XV ст.
|
Ліквідована автономія
Шипинської землі в складі Молдавського князівства. Зникає назва «Шипинська
земля» і поширюється термін «Буковина»
|
1514 р.
|
Молдова разом з
Буковиною потрапила під владу турецьких султанів
|
Таблиця 1
3.
Історичний розвиток Криму і українського Причорномор'я. Характеристика.
Після татарської навали частина підданих українських земель увійшла
до складу Золотої Орди, а більша їх частина потрапила до неї в залежність.
Уже в 70-х роках XIII ст. в Північному
Причорномор'ї від Дону до Дунаю, а на північ до передгір'я Карпат сформувався
окремий, Ногайський улус. На початку 60-х років XIV ст. межиріччя Дніпра та
Нижнього Дунаю (Поділля) зайняли три орди: Кримська, Перекопська,
Джамбуйлуська. Назва Крим з'явилася лише у XIII ст., коли на півострові осіли татари і
назвали Кримом м. Солхаті (старий Крим). Протягом XIV—XV ст. ця назва закріпилася за всім півостровом. У давнину
Кримський півострів називався Тавридою.
Самостійна робота за
завданням.
1. Позначити на
контурних картах кордони Кримського ханства, використовуючи атлас.
2. Опрацювати текст
підручника, заповнити хронологічну таблицю (див. с. 285).
Репродуктивна бесіда за
запитаннями.
1. Які
народи жили в Криму в давні часи?
2. Яке місто у
Східній Таврії стало економічним центром?
3. Назвіть
найбільший торговельний центр на півострові у другій половині XIII ст.
4. Турецько-татарські
напади на Україну.
У
Таблиця 2
ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР'Я І КРИМ У РАННЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ
|
|
Дата
|
Подія
|
XI ст.
|
Східна частина
Кримського півострова перебували у складі Давньоруської держави
|
XII ст.—початок XIII
ст.
|
На Крим і Північне
Причорномор'я поширилась влади половців
|
Середина XIII ст
|
Північне Причорномор'я
і Крим були завойовані монголо-татарами. Було створено улус з центром
у м. Солхаті, який
підлягав ханам Золотої Орди
|
XIII ст.
|
До кримських міст у
значній кількості стали переселятися вірмени, італійці. Італійці почали
засновувати на кримському узбережжі свої факторії, що стали головним
посередником в торгівлі між Сходом і Заходом
|
Друга половина XIII ст.
|
Було засновано м. Кафа.
Крім Кафи факторіями стали Балаклава, Сурож, Боспор, Тано в гирлі Дону.
Внаслідок феодальної роздробленості Золотої Орди у 1449 р. від неї
відокремились кримські татари, і було створено Кримське ханство. Першим
кримським ханом
був Ходжі-Гірей
|
Сюжетна
розповідь учителя.
Встановивши контроль над землями Північного Причорномор'я та Приазов'я,
кримчаки у другій половині XV ст. розпочинають здійснювати грабіжницькі походи на
українські землі. Перший такий похід відбувся у 1482 р., в результаті якого
було спустошено Правобережну Україну, зруйновано Київ.
(Учитель зачитує
уривки з різних джерел для конкретизації і підкріплення розповіді.)
«Року за намовою Москви,
Менглі-Гірей зруйнував Київ: замок спалив, масу народу забрав у полон, церкви
пограбував. Золоті дискос і потір із св. Софії надіслав у дарунок Іванові III». [М. Грушевський, т. IV, с. 326.].
Никонівський
літопис також сповіщає, що Менглі-Гірей «град Киев взян очнамсожже... Полону
безчисленно взя; и землю Киевскую учиниша пусту».
Отже,
головною метою татарських набігів було захоплення ясиру (полонених), яких потім
продавали на невільничих ринках Кафи та Гезлева (сучасні міста Феодосія і
Євпаторія). Торгівля невільниками була головною статтею прибутку в
економічному житті Криму.
Підводячи підсумок, учитель підкреслює, що турецько-татарська агресія викликала
опір українського населення і стала одним з важливих чинників у формуванні
козацтва.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ
ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Контрольна бесіда за запитаннями.
Контрольна бесіда за запитаннями.
1. Коли було
утворено Кримське ханство?
2. У якому році
Кримське ханство потрапило в залежність Османської імперії ?
3. Що було основою
політики кримських і турецьких ханів?
V. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП
Учитель аналізує
активність учнів, оцінює їх діяльність на уроці.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати текст
підручника.
2. Позначити на
контурній карті території українських земель, які увійшли до складу Османської
імперії.
3. Описати, як ви
уявляєте собі татарські міста Очаків, Інкерман, Кафа (на вибір).
Немає коментарів:
Дописати коментар