Тема. Передумови
і початок Національно-визвольної війни
українського
народу проти польського
панування.
Мета.
розкрити причини та
характер Національно-визвольної війни ;
розвивати вміння учнів працювати
з картою ( атласом) ;
виховувати у школярів
повагу до традицій
боротьби народу за
незалежність та пам'ять
про її учасників.
Основні
терміни та поняття :
національно-визвольна війна, жовнір.
Тип уроку : семінарське
заняття.
Структура уроку
І.
Організаційний момент
……………………………..…………….. 2 хв.
ІІ.
Актуалізація опорних знань
учнів ………………………..…….. 4 хв.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу ………………………………..…….. 29 хв.
1. Причина та
характер
національно-визвольної війни.
2. Б.Хмельницький.
3. Оволодіння Січчю.
4. Початок дипломатичної
діяльності Б. Хмельницького.
5. Битви під
Жовтими Водами і
Корсунем.
ІУ.
Закріплення нових знань
учнів ………………………………….. 5 хв.
У. підсумки уроку. …………………………………………………….. 2 хв.
УІ. Домашнє завдання ……………………………………….………… 3 хв.
Хід уроку.
І.
Організаційний момент.
ІІ.
Актуалізація опорних знань
учнів.
Здійснюється за запитаннями
підручника.
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу.
Починаючи вивчення
цього тематичного блоку,
вчитель повинен мати
на увазі, що
в історичній науці
ще не з’ясовані
деякі питання цих
подій, а саме :
- типологія
( Національно-визвольна війна, Українська
національна революція ) ;
- хронологія
( 1648 – 1654 рр., 1648 – 1676 рр.,
1648- 1660 рр., 1648-1657 рр.), найбільше поширена остання точка зору;
- етапи (І
– 1648 – 1649 рр., ІІ – 1650 – 1653 рр., ІІІ – 1654 – 1657 рр.; І – 1648 рр.,;
ІІ – 1649 – 1654 рр., ІІІ – 1654 – 1660 рр.).
1. Причини
та характер Національно-визвольної війни.
Бесіда за запитаннями:
1. Назвіть
прояви національно-визвольної боротьби українського народу наприкінці XVI – у 20 – 30-х рр.. XVII ст..
2. Пригадайте
причини та цілі цих козацько-селянських повстань.
3. Чим вони
закінчилися?
4. Який
період і чому в історії Речі Посполитої поляки називали «золотим десятиліттям»?
Розповідь учителя:
У середині XVII століття визріли такі причини
Національно-визвольної війни:
1. Соціально-економічне гноблення:
а) зростання в Україні землеволодіння польських магнатів
і шляхти;
б) покріпачення селян і зростання панщини;
в) визиск з боку єврейських орендарів;
г) утиски козацтва та міщанства;
д) нерівноправність у правовому та політичному положенні
української православної шляхти, її утиски з боку польських магнатів та шляхти.
2. Національний гніт:
а) обмеження українців у правах при зайнятті урядових
посад та в органах самоврядування міст;
б) оголошення другосортності та неповноцінності
українців.
3. Релігійний гніт:
а) наступ католицизму та уніатства на права та свободи
УПЦ;
б) насильницьке окатоличення населення;
в) впровадження обов'язкового податку для населення на
утримання католицької та уніатської церкви;
г) діяльність єзуїтів в Україні.
Завершуючи
розгляд першого питання уроку, вчитель зазначає, що події середини XVII ст. мали характер як
національно-визвольної, так і соціальної боротьби. Це була антифеодальна
визвольна війна, головною рушійною силою якої виступало селянство, а політичною
силою і лідером – козацтво.
2. Б. Хмельницький
Повідомлення учнів
Заслуховуються повідомлення учнів про Б. Хмельницького.
Розповідь учителя
Б. Хмельницький
був вихідцем із родини українського православного шляхтича, навчався спочатку
вдома, потім в одній з монастирських шкіл Києва і в єзуїтському Львівському
колегіумі. Служив реєстровим козаком Чигиринської сотні. У 1620 р. разом з
батьком брав участь Цецорській битві.
-
Пригадайте, що це за битва і чим вона закінчилась. (Між поляками і татарами,
закінчилась поразкою поляків; у ній загинув батько Богдана, а сам він потрапив
у полон на два роки.)
Вирвавшись із
турецької неволі, Б. Хмельницький знову стає козаком. Під час повстання 1637 р.
він був писарем у козацькому війську, а пізніше став сотником Чигиринського
реєстрованого полку. Наприкінці 1646 р., коли Б.Хмельницький був відсутній у
своєму маєтку, чигиринський підстароста Д. Чаплинський привласнив собі хутір
Суботів, до смерті забив молодшого сина Хмельницького, захопив його жінку.
Таким чином він на собі відчув свавілля польської шляхти та своє безправне
становище. Не знайшовши справедливості, з невеликим загоном Б.Хмельницький втік
на Січ.
3. Оволодіння Січчю
Учні працюють з картою атласу «Національно-визвольна
війна українського народу під проводом Б.Хмельницького (події 1648 – 1650 рр.)»
(4, с. 7).
Запитання
Де
Б.Хмельницького було проголошено гетьманом? (на Микитинській Січі)
Учитель
повідомляє, що ця Січ була визволена повстанцями, а реєстрові козаки перейшли
на бік Б. Хмельницького. Звідси він звернувся з універсалами (маніфестами), у
яких закликав народ підніматися на повстання. Селяни, міщани, козаки піднялися
на боротьбу проти польського панування.
4. Початок дипломатичної діяльності Б.Хмельницького.
Учитель
зазначає, що Б.Хмельницький, почавши шукати союзників, проявив себе здібним
дипломатом.
Завдання
Користуючись картою атласу (4, с. 7) визначте, з ким,
коли і де гетьман уклав угоду про військову взаємодопомогу? (З татарами, у лютому – березні 1648 р., у Бахчисараї)
Проблемні запитання
1. Як ви
гадаєте, чому Б. Хмельницький поклався на кримського хана Іслам-Гірея?
2. Чи згодні
ви з твердженням, що козацько-татарський союз збільшував шанси повстанців на
успіх? Чому?
Вислухавши відповіді
учнів, вчитель зауважує, що татари могли допомогти кіннотою, якої козакам
гостро бракувало. А по-друге, треба було, починаючи боротьбу
з поляками, забезпечити свої тили від можливого татарського нападу.
5. Битви під Жовтими Водами і Корсунем.
Розповідь учителя*
На початку
квітня 1648 р. Б. Хмельницький виступив на чолі козацького війська із
Запорожжя. Польське військо отаборилося між Корсунем і Чигирином. Його
очолювали коронний гетьман М.Потоцький та польний гетьман М. Калиновський.
Поляки вирішили розгромити повстанців на Запорожжі. М. Потоцький реєстрових
козаків і загін німецької піхоти вислав Дніпром, щоб вони біля Кодака
з'єдналися з польським військом і реєстровими козаками, яких очолював Стефан Потоцький
(син гетьмана).
Б.
Хмельницький тим часом використав помилку поляків, а саме поділ військ на
окремі частини. Наприкінці квітня загони татарської кінноти Тугай-бея зав'язали
бій з поляками в урочищі Жовті Води, які вимушені були збудувати табір і чекати
допомогу.
Реєстрові
козаки, що пливли човнами, підняли бунт, перебили старшин (їх очолив Ф.
Джалалій) і перейшли на бік Хмельницького.
- Куди
прибули козаки Ф. Джалалія? (До табору Хмельницького.)
Вирішальна битва під Жовтими Водами завершилася 5 – 6
травня 1648 р. поразкою польських військ.
- Куди
відступили залишки польських військ? (До урочища Княжі Байраки.)
Тут військо С.
Потоцького було остаточно знищене, а сам він тяжко поранений потрапив у полон
до татар і помер.
- Куди рушило
після перемоги під Жовтими Водами військо Б. Хмельницького? (До Корсуня.)
Поблизу цього
міста на березі р. Рось розташувалась ставка коронного і польського гетьманів.
На світанку 16
(26) травня польський табір став відступати.
- Хто з
козацьких ватажків і де влаштував полякам засідку?
- (М.
Кривоніс, в урочищі Горохова Діброва.)
У жорстокій битві польська армія зазнала нищівної
поразки. У полон було взято 3,5 тис. жовнірів і офіцерів, обидва гетьмани
опинилися у татарському полоні.
______________________________________________________
*Супроводжується роботою учнів з картою атласу (4, с. 7)
IV. Закріплення нових знань
учнів
Бесіда за запитаннями
1. Назвіть причини і характер Національно-визвольної
війни.
2. Як вона почалася?
3. У чому виявився дипломатичний талант Б. хмельницького?
4. У яких битвах у травні 1648 р. козацько-татарське
військо завдало поразки польсько-шляхетському війську?
5. Яке значення мали ці битви?
V. Підсумки уроку
Заключне слово учителя
Національно-визвольна
війна українського народу була зумовлена низкою об'єктивних причин. Її очолив
видатний полководець і дипломат Б. Хмельницький. Оволодіння Запорозькою Січчю
стало початком війни, а перемоги під Жовтими Водами і Корсунем підірвали
панування поляків в Україні, сколихнули український народ.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати
текст підручника.
2. Записати
в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.
3. Позначити
на контурній карті (17, с. 7): кордони Московського царства; Речі Посполитої та
Кримського ханства у 1648 р.; напрямки походів військ гетьмана у 1648 р. та
місця битв, які відбулися у травні цього ж року.
4. Учням
пропонується скласти таблицю:
ПОЧАТОК ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
;
|
Причини війни
|
Рушійні сили
|
Дата
|
Подія
|
Зміст події, результат
|
Немає коментарів:
Дописати коментар