Сценарій літературно –
тематичного вечора «ЗУНР – провісниця держави Україна» (до річниці утворення
ЗУНР)
Святково прибрана зала.
Влаштовано книжкову виставку «У боротьбі за Українську ідею».
Ведучі заходу: учні Миколаївської ЗОШ №2
Звучать позитивні пісні
«О, Україно!»
Ведучий 1:
Земле моя, кров’ю предків
полита.
Земле в садах – у вінках!
Скільки топтали ворожі
копита
Лоно твоє у віках!
Ведучий 2:
Але підводилась ти
нездоланна,
За всі стихії грізніш.
Гнала боярина, пана і
хана
За свій прадавній рубіж!
Ведучий 3:
Завжди вставала ти,
непереможна,
З попелу, згарищ, руїн:
Гнала і полчища й орди
ворожі
Геть до їх диких країн!..
Ведучий 4:
Бо лиш одна Вкраїна –
мати,
Де хвилі неба голубі!
За неї жити і страждати,
За неї вмерти в боротьбі.
(Пісню «Україно» виконує
____________)
Ведучий 1:
Перший листопад був, є і
залишився в українському житті однією з найбільших подій української історії.
Саме тоді, 1 листопада 1918 року після шести століть іноземного поневолення
західноукраїнських земель, виникла національна українська держава, яка на основі
Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно – Українською Республікою.
Ведучий 2:
Перший листопад раз і
назавжди перекреслив плани полонізації західно – українських земель.
Во ім’я великої ідеї
український народ в листопаді 1918 року почав війну з Польщею, яка тривала 8
місяців. Новостворена Українська Галицька Армія (УГА), ядром якої став легіон
УСС, по-геройськи обороняла здобуту волю.
Ведучий 3:
Світлі постаті героїв,
старшин і стрільців, які ціною свого життя обороняли західні кордони української
землі, стали бойовим прикладом, вояцькою гордістю та джерелом національної
традиції для майбутніх поколінь української нації.
Ведучий 4:
Відродження Державності
не прийшло з нічого. Настав тільки слушний час для його здійснення, а
найсильнішою зброєю наших стрільців була ідея волі рідної землі.
Ведучий 1:
Стара латинська мудрість
називає історію вчителькою життя. Тому кожне покоління звертається до минулого,
говорить з минулим, щоб почерпнути звідти досвіду для сучасного й майбутнього,
почерпнути знання з історії й зробити висновки для майбутніх дій.
Ведучий 2:
Світле майбутнє народу
кується в його власній незалежній державі.
Запрошуємо до слова
історика __________________.
Роман Завадович
«Вісімнадцятого року листопад» Читає Ірина Ганчук.
Пригадаймо: золотіла тиха
осінь,
Застеляла жовтим листям
княжий Львів
Із війни ішли батьки
голодні й босі,
Їх обов’язок у рідне
місто вів.
А як перший сірий ранок
листопаду
Понад межі простягнув
своє крило,
Львів побачив українську,
рідну владу,
Рідним прапором обвив своє
чоло.
А цісарські учорашні ще
жовніри
З синьо – жовтими
стрічками на шапках,
З серцем, повним сонця,
радости і віри,
Поспішали звідусіль під
рідний стяг.
То були вони, герої
славні наші,
Рідні наші то діди й
батьки були,
Що життя своє і сили
щонайкращі
В подарунок Батьківщині
віддали.
Скільки років відлетіли
журавлями!
Скільки років, наче ріки,
відплили!
Але спомини лишалися між
нами,
Наче сонце нам
просвічують з імли.
І куди б нас не носила
доля світу,
І куди б не гнала нас із
рідних хат,
Нам залишиться священним
заповітом
Вісімнадцятого року
листопад.
«Стрілецький романс»
виконує _______________________________________
Ведучий 3:
Визволення з-під
австрійської окупації та зверхності поляків над українським населенням Східної
Галичини мало вирішити для українців Галичини життєво-важливе питання: «Бути чи
не бути?».
Ведучий 4:
Ввійшов в історію нашого
краю факт роззброєння мадярської дивізії у другій половині листопада 1918 року.
Мадярська дивізія, пройшовши через цілу Україну, саме в Заліщиках пізнала, що
вона є на чужій території і мусіла скласти зброю. Цього домагалась невелика
горстка людей, серед яких провід вели колишні вісімнадцять семінаристів та
близько триста молодих і недосвідчених людей.
Ведучий 1:
А в історію пам’яті
навічно увійшли імена: повітового коменданта, поручника Степана Романка, його
брата, хорунжого УСС – Теодозія Романка, хорунжих УСС чотара Павла
Баранецького, Юрка Бобринського, Василя Хомського, старшого десятника Михайла
Малюка, українського січового стрільця Северина Борачка, хорунжого Івана
Казимірчука, жителя Добровлян – Григорія Кузняка, який організував допомогу з
села і його одинадцятирічної сестри Парасі, що виконала завдання зв’язкової.
Ціною великого ризику
наших земляків було роззброєно вишколену мадярську дивізію, а одержані близько
двох тисяч крісів, кілька полевих гармат, 400 коней і багато усякого
військового майна своєчасно перебрало командування УГА для потреб проти
польського фронту.
Ведучий 2:
Про цей випадок описав у книзі «Там, де Дністер круто в’ється» Василь Верига. Українська влада в Заліщиках встановилася 3 листопада 1918 року. Членами військового комітету у Львові були наші земляки:
Іван – Теодор Рудницький із Торського, сотник УГА, Василь Бараник (м. Заліщики) – хорунжий УГА, референт преси секретаріату військових справ УГА , Український державний повітовий комісар у Товстому, а пізніше в Борщеві. Слід згадати державних повітових комісарів в Заліщиках: Івановича, Григорія Юрійчука, Олександра Українця, урядовця комісаріату Романа Коцика з Хмелеви, Степана Фірманюка, писаря повітової станційної команди. Відзначився також сотник УГА – Яків Гандзюк з Іване-Золотого.
Про цей випадок описав у книзі «Там, де Дністер круто в’ється» Василь Верига. Українська влада в Заліщиках встановилася 3 листопада 1918 року. Членами військового комітету у Львові були наші земляки:
Іван – Теодор Рудницький із Торського, сотник УГА, Василь Бараник (м. Заліщики) – хорунжий УГА, референт преси секретаріату військових справ УГА , Український державний повітовий комісар у Товстому, а пізніше в Борщеві. Слід згадати державних повітових комісарів в Заліщиках: Івановича, Григорія Юрійчука, Олександра Українця, урядовця комісаріату Романа Коцика з Хмелеви, Степана Фірманюка, писаря повітової станційної команди. Відзначився також сотник УГА – Яків Гандзюк з Іване-Золотого.
Ведучий 3:
На початку червня 1919 року в Заліщиках перебував уряд ЗУНР, а в Товстому – штаб Начальної команди УГА. 9 червня в Заліщиках проголошено диктатором Євгена Петрушевича. Серед імен учасників національно – визвольних змагань – М.Гайворонський – візитатор оркестрів при УГА, Осип Маковей - директор семінарії та інші.
На початку червня 1919 року в Заліщиках перебував уряд ЗУНР, а в Товстому – штаб Начальної команди УГА. 9 червня в Заліщиках проголошено диктатором Євгена Петрушевича. Серед імен учасників національно – визвольних змагань – М.Гайворонський – візитатор оркестрів при УГА, Осип Маковей - директор семінарії та інші.
Ведучий 4:
«Революція 1917-1920 роки
стала для України великою гранню і межевим каменем майбутнього. Найбільшим
скарбом, який внесла українська нація з 1917-1920 років є духовна суверенність…
Віднайшовши героїчний
життєвий ідеал, нація не боїться ніяких уже фізичних ударів. З почуттям вищого
благословення на чолі, назавжди рішена на свойому шляху, в революції народжена,
сучасна Україна спокійним ликом зустрічає негоду і бурі, знаючи, що вони
розвіються, а вона буде», - так написав про цю подію відомий український поет,
політичний діяч Олег Ольжич.
Пісня «Ой у полі три
дороги биті» Виконує ________________________________________.
Ведучи1 1:
Листопадовий зрив це не
вузько – галицьке явище. Широко розгорнена українсько-польська війна, це
всеукраїнська історична ідея, якої традиція жива й закріплена в славній історії
козаччини, у величавих подіях і славних походах Богдана Хмельницького проти
польсько-шляхетської Польщі, яка в страшний спосіб гнобила український народ.
Ведучий 2:
Листопадова революція –
це був предвступний крок до проголошеної три місяці пізніше, 22 січня 1919
року, урочисто на Софіївській площі в Києві Соборності всіх українських земель
в одну велику українську державу. В історичному акті соборності й державного об’єднання
українських земель ідея Листопадового зриву знайшла своє всеукраїнське
завершення.
Пісня: «Повіяв вітер
степовий». Виконує ансамбль «____________» ЗОШ №2.
Учасники заходу
вшановують пам'ять борців за волю України хвилиною мовчання.
Бібліографічний огляд
літератури проводить __________.
Ведучий 1:
Минають роки…1-й листопад
1918 року належить історії. Нині – він чарівний спогад, наче прекрасний сон, що
приснився нашому народові. Пролинуть ще десятки літ і тільки сивоголові старці
будуть розказувати внукам про найкращий день історії Галичини, про день, коли
над вежами города-князя Львова замаяли синьо-жовті прапори.
Ведучий 3:
Живи та міцній,
Українська Державо! –
Вмирали у битвах мільйони
борців,
Щоб стяг синьо-жовтий
піднявсь величаво
Й над Києвом стольним
віки майорів.
Ведучий 4:
Боролись ми довго за
волю, за право,
Щоб нині твій час,
Україно настав.
Живи та міцній, наша юна
Державо,
У дружньому колі
свобідних держав.
Учасники заходу виконують
Гімн «Ще не вмерла Україна».
Немає коментарів:
Дописати коментар