Тема: Українсько-московський договір 1654 р.

Тема: Українсько-московський договір 1654 р.

Мета: розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною у січні та березні 1654 р.; розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти та події; розглянути наукові оцінки українсько-московської угоди.

Основні терміни та поняття: Переяславська рада, Березневі статті, військово-політичний союз.

Тип уроку: комбінований,  бесіда  з  елементами  моделювання.

                                    Структура уроку

І. Організаційний момент………………………………………………….2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів……………………………………..6 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу…………………………………………...27 хв.

1.         Відносини з Росією.

2.         Переяславська рада.

3.         Березневі статті.

4.         Наукові оцінки українсько-московського договору 1654 р.

IV. Закріплення нових знань учнів……………………………………….5 хв.

V. Підсумки уроку…………………………………………………………2 хв.

VI. Домашнє завдання……………………………………………………. 3 хв.

_____________________Хід уроку__________________________________

1.         Організаційний  момент.

ІІ.  Актуалізація  опорних  знань  учнів.

Даний  етап  уроку  вчитель  може  провести  за  одним  із  двох  варіантів.

В а р і а н т  І.

За  запитаннями  підручника.

В а  р і а н т  ІІ.

Проблемне  запитання.

Чи  була  можливість  у 1650 – 1653 рр. відстояти незалежну Українську державу?

   Організується перевірка виконання таблиці, знань термінів та понять (козацький автономізм, Слобідська Україна, молдавські походи, Білоцерківський договір).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Відносини з Росією.

Бесіда за запитаннями.

1.         Чому у зовнішній політиці Б. Хмельницького виразною була орієнтація на Російську державу?

2.         Чому ця орієнтація посилилась наприкінці 1653 р.?

Розповідь учителя.

    Протягом 1648 – 1653 рр. Росія та Україна підтримували дипломатичні стосунки. У цей період Хмельницький направив до Москви 10 посольств, а Москва прислала на Україну 15.

    Російський історик В. Ключевський так характеризував політику Москви щодо України: «вона протягом 6 років приглядалась з нерухомою цікавістю, як справа Хмельницького, попсована татарами під Зборовом і Берестечком, хилилася до занепаду, як Україна пустошилась союзниками-татарами і люто-нелюдською уособицею, і нарешті, коли Україна вже знищилась дорешти, її прийняли під свою високу руку».

Проблемне запитання.

    Чому союз з Україною був потрібний Московській державі? (Він відкривав шлях до Чорного моря і на захід, забезпечував їй панування на сході, ліквідовував небезпеку союзу України з Туреччиною.)

Розповідь учителя.

    1 жовтня 1653 р. Земський Собор у Москві ухвалив прийняти Україну «під високу руку царя» Олексія Михайловича. 1 листопада московське посольство на чолі з боярином В. Бутурліним було на кордоні України.

    Б. Хмельницький був зайнятий війною з Польщею та похороном Тимоша і прибув до Переяслава 6 січня 1654 р. 8 січня сюди прибула і російська делегація.

2. Переяславська Рада

Розповідь учителя.

   18 січня 1654 р. у полковому місті Переяславі відбулася козацька рада, яка повинна була розглянути питання про прийняття протекції російського царя. Б. Хмельницький на раді висловився на підтримку православного російського царя. Було здійснено усний акт присяги учасникам ради. Вже у Переяславі виникли розбіжності у підходах до українсько-російського союзу. Російські посли відмовились принести присягу за царя, оскільки московський самодержець своїм підданим не присягав.

Запитання.

1.         Чому давав присягу польський король?

2.         Чи можна вважати Переяславську раду всенародною, якщо на ній були присутні близько 300 осіб?

Розповідь учителя.

    Крім того, на ній був представлений в основному козацький стан.

    З Переяслава поїхали московські посли по Україні приводити до присяги людність. Частина полковників, вище православне духовенство відмовилися присягати на вірність царю.

Рішення Переяславської ради були усними і кожна зі сторін могла трактувати їх довільно. Тому багато істориків вважають, що події січня 1654 р. мали символічний характер.

      Для вироблення конкретних умов договору в березні 1654 р. до Москви було направлене посольство на чолі з полковником П. Тетерею і генеральним суддею С. Зарудним.

3. Березневі статті.

Розповідь учителя.

Козацька  делегація  передала  на  розгляд  росіянам  проект  договору  із  23  пунктів,  спрямованих  на  збереження  української  автономії.  Переговори  тривали  два  тижні  і  результатом  їх  було  прийняття  документу,  який  увійшов  в  історію  під  назвою  Березневі  статті.

Учитель  розповідає  про  зміст  Березневих  статей  і  поступово  на  дошці  заповнює  таблицю :

Головні  умови  прийняття  Україною  царської  протекції  за  Березневими  статтями  1654 р.
Визнання  суверенітету  Української  держави	Обмеження  суверенітету  Української  держави
Збереження  державної  території,  територіально-адміністративного  поділу Збереження  республіканської  форми  правління,  політичного  та  державного  устрою Збереження  соціально-економічних  відносин Збереження  традиційних  статей  прав  і  правителів  населення Цілковита  незалежність  у  проведенні  внутрішньої  політики	Збір  податків  з  українсь-кого  населення  здійсню-вався  під  контролем  російської  сторони. Заборона  дипломатичних  відносин  з  Річчю  Посполитою  та  Туреччиною Розміщення  у  Києві  та  Чернігові  російських  воєвод  з  військовими  загонами.

Учням  пропонується  зробити  висновок  про  зміст  і  значення  Березневих  статей.

            Вислухавши  відповіді  учнів,  учитель  зазначає,  що  ці  статті  підбивали  підсумок  українсько-російських  переговорів  у  січні – березні  1654 р.  Україна  ввійшла  під  протекторат  Росії  на  широких  правах  автономії  ( економічних,  політичних,  культурних ).  Уклавши  цей  договір,  Україна  здобувала  собі  сильного  союзника  в  боротьбі  з  Річчю  Посполитою.

           

4.         Наукові  оцінки  українсько-московського  договору  1654 р.

Розповідь  учителя.

            Оцінка  змісту  та  історичного  значення  російсько-українського  союзу  серед  істориків  залишається  неоднозначною.  Ситуація  ускладнюється  ще  й  тим,  що  текст  Березневих  статей  не  зберігся,  до  нас  дійшли  тільки  його  копії.

Завдання.

Заслухайте  оцінки  Березневих  статей  і  зробіть  власні  висновки.

Березневі  статті  встановлювали :

-           персональну  унію  України  з  Москвою  ( це  були  незалежні  держави,  що  мають  власні  уряди,  визначають  владу  одного  монарха ) ;

-           васальну  незалежність  України  від  Росії  ( сильніша  сторона,  цар,  брав  обов’язок  захищати  слабкішу – українців ) ;

-           автономію  України  у  складі  Росії ;

-           «возз’єднання»  українського  та  російського  народів ;

-           Військовий  союз  між  Росією   та  Україною  ( це  був  тимчасовий  союз  з  метою  боротьби  проти  Польщі ).

Заслухавши  відповіді  учнів,  учитель  наголошує,  що  кожна  зі  сторін  убачала  в  договорі  засіб  для  реалізації  власних  планів.  Москва  прагнула  часткову  залежність  України  з  часом  перетворити  на  цілковиту,  Чигирин  прагнув  використати  Росію  для  остаточного  виходу  українських  земель  зі  складу  Речі  Посполитої  та  роз будування  незалежної  держави.

ІУ.  Закріплення  нових  знань  учнів.

Бесіда  за  запитаннями.

1.         Назвіть  причини  російсько-українського  союзу  1654 р.

2.         Назвіть  умови  цього  союзу.

3.         Як   відреагувало  українське  населення  на  рішення  Переяславської  ради ?

У.  Підсумки  уроку.

Заключне  слово  вчителя.

            Українсько-московський  договір  1654 р.  був  непростою  подією  в  політиці  Б. Хмельницького  та  історії  України.  Переяславська  рада  зіграла  значну  роль  в  утвердженні  Української  держави,  а  правовою  суттю  Березневих  статей  розрив  з  Річчю  Посполитою  і  вступ  України  у  міжнародні  відносини  як  суб’єкта  тогочасного  міжнародного  права.

УІ. Домашнє  завдання.

1.         Опрацювати  текст  підручника.

2.         Записати  в  зошити  та  вивчити  значення  основних  термінів  та  понять.

3.         Позначити  на  контурній  карті [ 17, с. 7 ] : Переяслав,  Чигири,  західну  межу  територій,  що  за  українсько-московською  угодою  переходили  під  зверхність  московського  царя.

4.         Підготувати  повідомлення  про  Б. Хмельницького  як  : а) політика ;  б) державного  діяча,  дипломата ;  в) полководця.