3 груд. 2015 р.

Тема уроку: Давні слов'яни напередодні великого переселення народів

Тема уроку:       Давні слов'яни напередодні великого переселення народів
Мета уроку: ознайомити учнів з проблемою походження слов'ян, процесом формування етнічної спільноти, зв'язків слов’ян з іншими народами, суспільним устроєм, видами господарства, сформувати основні поняття теми: етніч­на спільнота, етногенез, автоклан, велике переселен­ня народів; розвивати вміння аналізувати факти і події працювати з різними джерелами інформації, вміти співставляти інформацію з різних джерел і робити висновку, працювати з історичною картою; виховува­ти в учнів свідомість громадянина Європи.
                   Навчально-методичне забезпечення.
    1. Підручники [7,  Д5].
2. Навчальні посібники: [3, 6].
3. Робочі зошити [2].

4. Карти, атласи [і6].
                    5. Дидактичні матеріали [4, 5, 8, 9, 18].
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Структура уроку
I.   Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
II.  Вивчення нового матеріалу
1. Слов'яни: походження, розселення. Перші письмові згадки.
2. Анти.
3. Велике переселення народів.
III. Закріплення та повторення вивченого матеріалу
IV.Підсумковий етап  
V.  Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I.          АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Репродуктивна бесіда за запитаннями
1.   Який прадавній народ є предками українців?
2.   До якої мовної сім'ї народів належать українці?
II.         ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
І.  Слов'яни: походження, розселення . Перші письмові згадки.
Пояснення вчителя.
Учитель формує розуміння того, що слов'яни - одна з найбіль­ших етнічних спільнот , яка налічує близько 277 млн чол. Слов'яни, які  живуть у Східній, Захід­ній, Центральній Європі і утворюють три гілки:
  східнослов'янську;
  західнослов'янську;          
  південнослов'янську.
Перехідне повторення
Проводиться методом евристичної бесіди за такими питаннями:
1. Чому територія України стала місцем Великого переселення народів?
2. Хто такі венеди, анти, склавіни? Назвіть історичні джерела та археологічні характеристики, що свідчать про них.
3. Охарактеризуйте рівень їх цивілізації (розвитку).
4. Що сталося з праслов’янськими союзами племен?
Розселення східнослов’янських союзів племен на території
сучасної України
- Робота з історичною картою (контурні карти, вдома);2. Анти.
Самостійна робота за завданням.
Ознайомитись з текстом підручника, заповнити таблицю.



СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА

План характеристики

Анти, відомості про них
Історичне джерело, що подає ці відомості


1. Розселення



2. Географічні умови



3. Основні заняття



4. Суспільний устрій



5. Система управління






Бесіда за проблемним запитанням.
Які зміни у житті слов'ян IIIII ст. н. є. привели до утворення Антського військово-політичного союзу?
Узагальнюючи відповіді учнів, учитель наголошує на тому, що] у IIIII ст. н. є. відбувається подальший розвиток господарства! внаслідок змін у соціальній структурі суспільства. Так, розпадається первіснообщинний лад, виникає приватна власність на землю, і як| наслідок, відбуваються майнове і соціальне розшарування суспіль­ства.
3.   Велике переселення народів.
Характеристика.
Одночасно з формуванням Антського військово-політичного союзу в Північному Причорномор'ї виникла Готська держава.
У III ст. н. є. анти брали участь у так званих готських війна: проти римського панування.
У IIIIV ст. н. є. анти поступово просуваються на південь, ширше розселюються.
У IV ст. н. є. довгий час не припиняється рух різних народів з Азії на територію слов'ян. Першими з Азії прийшли тюрко-монгольські кочові племена — гуни і авари. У 375 р. вони перемогли готів і заволоділи територією від Дону до Дунаю.
Цікаво, що на цей час припадає найбільше піднесення Антського союзу. Так почалось слов'янське розселення на правобережжя Ду­наю і колонізація Балкан.
Супроводжується демонстрацією карти.

Самостійна робота за завданнями.
1.   Опрацювати текст підручника.
2.   Нанести на контурну карту основні напрямки розселення слов'ян у першій половині VI ст. н. є.
(Учитель надає допомогу учням, які цього потребують.)
Учитель за допомогою карти описує слов'яно-аварські війни (VI ст.), подає характеристику аварів — кочового народу тюрксько­го походження, які склали антське об'єднання, а потім розпалися. Цим завершується антський період в історії східних слов'ян.
III.        ЗАКРІПЛЕННЯ І ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Бліц-опитування.
1.   Звідки походять слов'яни?
2.   Під якою назвою і коли вперше згадуються слов'яни?
3.   Коли виникло антське державне утворення? Назвіть причини, що призвели до цього.
4.   Охарактеризуйте походження гунів та аварів.
Учитель узагальнює відповіді учнів, наголошуючи на основних поняттях теми: етнічна спільнота, етногенез, автоклан, велике переселення народів.
IV.        ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП
Учитель відзначає моменти, на які потрібно звернути увагу при аналізі фактів і подій, роботі з різними джерелами інформації; ана­лізує активність учнів на уроці, оцінює її.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.   Опрацювати текст підручника.
2.   Заповнити порівняльну таблицю.

КОЧОВИКИ І СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА
План характеристики
Скіфи
Сармати
Анти
1. Розселення



2. Основні заняття



3. Суспільний устрій



і 4. Система управління





Тема : Українські землі в системі міжнародних відносин середини ХУІІ століття.

Тема  :  Українські  землі  в  системі  міжнародних  відносин  середини
               ХУІІ  століття.

Мета:  розкрити хід воєнно-політичних подій у 1654 – 1657 рр.; показати мужність і героїзм українського народу у боротьбі за збереження власної державності; продовжувати розвивати навички роботи учнів з історичною картою (атласом); розглянути історичну роль постаті Б. Хмельницького для того часу і сучасності.

Основні терміни та поняття: Віленське перемир'я, шведський «потоп», коаліція.

Тип уроку: круглий  стіл

                                Структура уроку
І. Організаційний момент…………………………………………….. 2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів………………………………... 5 хв.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу……………………………………… 27 хв.
1. Події Національно-визвольної війни у 1654 – 1655 рр.;
а) хід військових дій у Білорусії та на Брацлавщині;
б) битва під Охматовом;
в) похід Б. Хмельницького на західноукраїнські землі у 1655 р.
2. Віленське перемир'я 1656 р.
3. Пошуки воєнно-політичного союзу з Швецією і Трансільванією.
    Дії корпусу А. Ждановича в Галичині та Польщі у 1657 р.
4. Б. Хмельницький – політичний, державний і військовий діяч.
IV. Закріплення нових знань учнів………………………………………5 хв.
V.   Підсумки уроку……………………………………………………….2 хв.
VI.  Домашнє завдання ……………………………………………………4 хв.

__________________________Хід уроку________________________________

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
     Даний етап уроку можна провести за одним із запропонованих варіантів.

Варіант 1
За запитаннями підручника.

Варіант 2
Проблемне питання.
    Чи був українсько-московський догові 1654 р. неминучим і єдино можливим у тих історичних умовах?
     Учитель організує перевірку знань термінів та понять (Переяславська рада, Березневі статті, військово-політичний союз).


ІІІ.  Вивчення  нового  матеріалу.

1.  Події  національно-визвольної  війни  у  1654 – 1655  р.р.
 а )  Хід  військових  дій  у  Білорусії  та  на  Брацлавщині.

Бесіда  за  запитаннями.
  1. Як  ви  гадаєте,  якою  була  реакція  Речі  Посполитої  на  українсько-московський  договір ?
  2. Як  сприйняло  цей  договір  Кримське  ханство ?
Відповіді  учнів  повинні  збігатися  із  зауваженням  учителя,  що  влітку  1654 р.  річ  Посполита  та  Кримське  ханство  підписують  договір  про  взаємодопомогу.  Союз  України  з  Москвою  викликав  союз  Польщі  з  Кримом.

Розповідь  учителя.
            Навесні  1654 р.  Росія  вступила  у  війну  з  Річчю  Посполитою.  На  допомогу  російським  військам  вирушив  20-титсячний  козацький  корпус  на  чолі  з  наказним  гетьманом  І. Золотаренком.  Наступальні  операції  велися  на  території  Литви  та  Білорусії.  До  осені  1654 р.  вся  Білорусія  опинилася  в  руках  російсько-українських  військ.
            У  ході  цих  військових  дій  населення  Білорусії  радо  визнавало  владу  гетьмана  і  приймало  козацький  устрій,  однак  московські  воєводи  мали  намір  приєднати  білоруські  землі  до  Московщини.  Це  визвало  тертя  між  Україною  та  Москвою.
            Восени  1654 р.  воєнні  дії  активізувалися  на  території  України.  Внаслідок  вторгнення  польсько-татарських  військ  Брацлавщину  було  перетворено  на  пустелю.  Українське  населення  і  козацькі  гарнізони  чинили  героїчний  опір  нападникам.  У  цей  час  одним  з  центрів  опору  стала  Умань,  яку  обороняв  І.Богун.  царський  уряд  не  поспішав  на  допомогу  Україні,  оскільки  дбав  про  власні  інтереси  у  Білорусії.

б )  битва  під  Охматовом.

Розповідь  учителя.
            У  січні  1655 р.  на  допомогу  Б. Хмельницькому  нарешті  підійшли  російські  війська  на  чолі  з  воєводою  В. Шереметьєвим.  Українсько-російське  військо  чисельністю  близько  70  тис.  рушило  до  Умані  на  допомогу  обложеним  козакам.  Діставши  звістку  про  це,  польський  воєначальник  С. Чарнецький  зняв  облогу  Умані  і  рушив  назустріч  українсько-російському  військові.  Неподалік  Ахматова  ( учні  знаходять  це  місто  на  карті  атласу )  відбулася  запекла  битва.  У  ній  відзначився  очолений  І.Богуном  вінницький  полк,  який  несподіваним  ударом  з  тилу  змусив  ворога  відмовитися  від  раптового  нападу.  Битва  тривала  до  1  лютого,  з  обох  сторін  загинуло  до  30  тис.  осіб.  І  все  ж  наступ  польсько-татарського  війська вглиб  України  було  зупинено.
            У  цей  же  час  С. Потоцький  підійшов  до  Кам'янця . Зав'язався жорстокий бій, в якому російсько-козацьке військо понесло великі втрати і відступило до Білої Церкви. Поляки також покинули Правобережну Україну.
        Воєнні дії, напади татар спричинили жахливе знищення Поділля, Брацлавщини і Південної Київщини.

В) Похід Б. Хмельницького на західноукраїнські землі у 1655 р.
Розповідь учителя.
   У травні 1655 р. козацькі війська звільнили від поляків Брацлавщину. Б. Хмельницький почав похід на західноукраїнські землі.
   Становище Речі Посполитої ставало катастрофічним. Полки І. Золотаренка здобули Мінськ, Вільно і Гродно. У цей же час почався наступ на Польщу шведських військ короля Карла Х Густава, який претендував на польську корону. Почався шведський «потоп»: до осені 1655 р. майже вся територія Польщі та значна частина Литви була захоплена шведами.
    - Знайдіть на карті атласу (4, с. 8) східну межу просування шведських військ.
      У вересні 1655 р. російсько–українське військо підійшло до Львова і протягом 2 місяців протримало його в облозі. Одночасно під Городком відбувся бій, результатом якого став розгром поляків. Українські війська увійшли на територію Холмщини та Люблінщини, добиваючи рештки польських військ.
    Однак успіхи українського війська не сподобалося Карлу Х Густаву, який вирішив приєднати до своїх володінь Галичину. Шведський король висунув ультиматум Хмельницькому припинити облогу Львова. До того ж гетьман одержав звістку про наближення татар і змушений був відступити від Львова.
    У цей час загострюються стосунки з московським урядом, який почав відкрито порушувати Переяславську угоду. У 1656 р. Москва розпочала переговори з Польщею (поляки звернулись до Москви з пропозицією перемир'я, запропонувавши цареві польську корону після смерті Яна Казимира).
   Учитель зазначає, що похід на західноукраїнські землі не виправдав сподівань гетьмана внаслідок протидії шведського короля.

2. Віленське перемир'я 1656 р.
Розповідь учителя.
      У травні 1656 р. Росія оголосила війну Швеції і пішла на примирення з Польщею. Цар Олексій Михайлович, не бажаючи посилення Швеції та спокусившись обіцянкою польської корони, уклав з Річчю Посполитою у Вільно перемир'я. Росіяни не допустили до переговорів українське посольство. Таким чином, за спиною України Росія і Польща визначали її долю. У результаті Віленського перемир'я  Москва стала союзницею Речі Посполитої.
      - Чи порушувало це умови українсько-російського союзу? (Так, цей союз був спрямований проти Польщі.)
      Заслухавши відповіді учнів, учитель робить висновок, що Росія, підписуючи Віленське перемир'я, нехтувала інтересами України, оскільки припиняла війну з Польщею.

3. Пошуки воєнно-політичного союзу зі Швецією і Трансільванією. Дії корпусу А. Ждановича в Галичині та Польщі у 1657 р.
Проблемне запитання.
     Як змінилася зовнішньополітична лінія Б. Хмельницького після зближення Росії з Польщею? (Воєнний союз з Москвою проти Польщі втрачав силу, і він почав шукати союз зі Швецією і Трансільванією.)

Розповідь учителя.
    Хмельницький, таким чином, почав утворювати коаліцію держав, яка об'єктивно була спрямована проти Московської держави, Польщі і Криму.
    Протягом 1656 – 1657 рр. війська трансільванського князя Ракоці і козачий корпус під командуванням наказного гетьмана А. Ждановича захопили значну частину польської території, об'єдналися зі шведами і влітку 1657 р. вийшли до Варшави.
    Однак цю коаліцію розбила Данія, яка розпочала війну зі Швецією, змусивши шведів полишити Польщу. На допомогу полякам прийшли татари та австрійські війська. Трансільванське військо було оточене польськими й татарськими військами і капітулювало, а Жданович повернувся в Україну.
     Б. Хмельницький, який в цей час тяжко хворів, дізнавшись про провал своїх намірів, дістав удар і помер 6 серпня 1657 р.
     Учитель підкреслює, що Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.. була значною подією європейської історії. Однак геополітична ситуація того часу була несприятлива для утворення українцями власної незалежної держави.
     Смерть Б. Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної війни.

4. Б. Хмельницький – політичний, державний і військовий діяч.
Заслуховуються повідомлення учнів.

Бесіда за запитаннями.
1. Як вшановується пам'ять про Б. Хмельницького у сьогоднішній Україні?
2. Чи зберігають пам'ять про великого гетьмана у нашому краї?

IV. Закріплення нових знань учнів
Бесіда за запитаннями.
  1. Назвіть головні події Національно-визвольної війни 1654 – 1657 рр.
  2. Чому стало можливим укладання Віленського перемир'я?
  3. Якими були результати походу корпусу А. Ждановича у Галичину і Польщу?
  4. Назвіть головні підсумки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст..

V. Підсумки уроку
     Заключне слово вчителя
     Історичне значення визвольної війни середини XVII ст. полягає в тому, що в цей період завершився процес формування української народності та національної самосвідомості, була утворена Українська держава.

VI. Домашнє завдання
  1. Опрацювати текст підручника.
  2. Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.
  3. Позначити на контурній карті (17, с. 7): Охматов і Вільно; території, на які у 1654 – 1657 рр. поширювалася влада Б. Хмельницького.
  4. Заповнити таблицю.
                                            ВОЄННІ ДІЇ У 1654 – 1657 рр.
Дата
Подія
Результат



 
      Учитель нагадує, що на наступному уроку відбудеться тематичне оцінювання за темою «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.. Відродження української держави»